Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Роботи
Iren_Konst
по даті
по рейтингу
Всі роботи
Фаворити
***
Нас з тобою не врятує ні Мекка, ні Ватикан, ні Єрусалим,
бо тим, що ми молимося, святим
важко збагнути нашу любов і наші страхи.
Один із них каже: спробуй, як я, іти,
шукаючи серед сотні доріг праведну [і свою].
Важко нести
2
Iren_Konst
Поезія
***
Осінь уже відчувалась в лінивих рухах твого тіла,
у вдиху і видиху. Осідала на губах і легенях.
[Осінь завжди нас тримала, неначе невидима сила,
і клала червоні яблука дітям у жмені].
Вона забирає останні спогади про ін
2
Iren_Konst
Поезія
***
Якщо хочеш, я пройду з тобою війни, зиму і всесвітній потоп.
Якщо хочеш, накрию ковдрою і принесу теплого молока.
На цей світ можна дивились лише крізь дитячий калейдоскоп
і тільки якщо він зараз не у твоїх руках.
Ск
1
Iren_Konst
Поезія
***
Тримай, - каже, - тримай міцніше, тут все, що в мене є.
Тут все, що я хотів сказати, але не сказав.
Усе, що було моїм, стане тепер твоє,
усе, що тепер нічиє, висохне, мов роса
на сонці. Зникне, неначе твої дитячі страхи,
які ти
1
Iren_Konst
Поезія
***
Людина, що живе в тобі, що дихає з тобою одним повітрям,
що чує стишені голоси, що ніколи не бачить світла,
стає бліда і, зрештою, малопомітна
і чекає нового життя.
Людина всередині тебе ростить нових невідомих людей.
Т
1
Iren_Konst
Поезія
спокій
Вечірнє сонце пахне втраченими надіями і парним молоком,
що стікає підборіддям, локочучи шию,
що залишає ледь помітні сліди, які ти так любиш злизувати язиком,
відчуваючи дотики сонця на засмаглому тілі.
Вечірнє пов
1
Iren_Konst
Поезія
Жінка
Таким, як вона, стає самотньо в середині зими,
коли наливаються рани на пальцях її слізьми,
коли лоскоче у горлі дим від недавніх битв,
вона згадує всіх святих і слова молитв.
Забери її, хлопче. Та рана іще жива.
Вона хо
3
Iren_Konst
Поезія
ВОНА
і та, що була безлика, стане твоєю першою
річкою серед пустелі, світлом поміж деревами.
Стане першою жінкою, яка, зрештою,
розіб'ється на шматки, стане до битви з левами,
навіть якщо закінчиться її життя...
навіть коли пр
2
Iren_Konst
Поезія
У твоєму світі не говорять про березень, східні вітри і прокажених;
там взагалі не говорять про речі з солоним присмаком.
Але ти завжди знаєш, знаєш майже напевно,
як зупиняти кров і приступи.
У твоєму світі завжди пах
1
Iren_Konst
Поезія
Тобі...
Зима стає спокійнішою перед своїм відходом,
стримується від істерик, пахне підталим льодом.
Ми тоді стаєм одним цілим, новим народом,
і нас несе тала вода.
Зима каже, що так все і має бути -
без кольору і без форми. Що с
3
Iren_Konst
Поезія
Ніжність
Так тихо ще ніколи не звучало твоє ім'я,
таким прозорим ще ніколи не було повітря у нашому місті,
як тоді, коли ми рятували груди від колотих ран
і зігрівали долоні у позаминулому листі.
Вода підіймає нас, вода нас несе
7
3
Iren_Konst
Поезія
Лютий
Лютий - це як закінчення однієї історії,
після якої неодмінно почнеться нова́,
але ж ця все одно закінчується і
показує, що насправді усе має кінець.
Лютий - це ніби загострення спазмів у хворого,
якого більше не рятує
4
Iren_Konst
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map