Країна творчості JURAMAX
JURAMAX - найбільша творча мережа
талановитих українців у всьому світі.
Інші статті автора
Переглянули 56
Everdreamer
Everdreamer
Everdreamer
Everdreamer
luckiest_guy
luckiest_guy
luckiest_guy
luckiest_guy
Lican
Lican
Lican
Lican
V_Shevchuk
V_Shevchuk
V_Shevchuk
V_Shevchuk
Diana
Diana
0
Стаття
"Різник" Тед Банді
Переглянув на днях фільм режисера Меттью Брайта «Різник» (Ted Bundy). Очікував кращого, м’яко кажучи. Особа Теда мене ніколи особливо не цікавила, я мало що про нього знаю (виявилося, що більше від режисера цього фільму). Вирішив прогалину в своїх знаннях заповнити саме переглядом біографічної стрічки. Але як було, так й лишилось. Те, що Тед був збоченцем й займався вбивствами та зґвалтуванням жінок – про це й діти знають. Що він був некрофілом – відомо й без фільму. Хотілось глибше розгледіти саме внутрішній світ маніяка, який став першим в кримінальній історії світу, до кого було застосовано термін «серійний вбивця». Хочеться зрозуміти, що штовхало Банді на такі криваві дії, чим він керувався в своїй жорстокості. Адже заради таких цілей знімаються фільми про історичних осіб, хіба не так?
Певно, режисер Брайт вирішив, що не так. Замість заявлених мною вище цілей, сам режисер собі поставив зовсім інші. Він вирішив просто проілюструвати окремі уривки з життя Банді (досить прикрашені подекуди власною фантазією). Й навіть не самі вбивства (як таких, сцен насилля в фільмі дуже мало), не підготовку до них (ще менше), не прояви психічних зривів тощо. Фільм – це просто нарізка окремих кадрів, вирваних з контексту. От Тед Банді свариться зі своєю дівчиною, от він втік з в’язниці, от він знову у в’язниці, от він займається сексом з жінкою, якої в фільмі раніше не було (а вона, виявляється, є його дівчиною чи дружиною), після чого свариться з нею. Що стало причиною сварки? – нам не пояснюють; яким чином Тед досяг такої довіри до себе, що його лишають одного в приміщенні без ґрат й знімають з нього кайдани? – нам не пояснюють; чим займався Тед на волі в період між першим і другим ув’язненнями? – ні, нам тільки показують п’яного бомжа, якого крутять поліцейські; хто ця жінка, яку Тед на очах десятків людей бере в не дуже природній позі? – ну, ви в курсі. Режисер вирішує, що ставити питання й давати на них відповіді – це зайві речі. Набагато важливіше зробити звичайну імітацію складання пазлів. Але навіть не обов’язково, щоб ці пазли складались за якимись правилами. Можна їх просто розсипати на стіл. А глядач хай додумує сам, чи вишуковує інформацію, аби заповнити білі прогалини. Але ж такого бажання – шукати інформацію – після перегляду фільму не виникає. Виникає звичайна огида. Й не лише до маніяка, навіть не стільки до нього, скільки до самого режисера й стрічки. Лишається єдине питання – що це було?
Варто відзначити, що попри незацікавленість режисера в створенні якісного продукту, актор, який зіграв головну роль, - Майкл Рейлі Бурк, - свою роботу виконав якісно. Артистові вдалося зловити двоякість, своєрідну янусівську дволикість Теда Банді, яку він й втілив на екрані. Завдяки відмінній грі актора й незадовільній роботі режисера в сусідніх сценах/кадрах ми можемо побачити світле інтелігентне обличчя Теодора, розумного амбітного молодика, й скривавлену, налиту гнівом мармизу Теда-звіра. Моментальні перетворення на обличчі, які межують з мілліґанівськими переходами особистостей – сам Станіславський був би задоволений. На жаль, погана режисура псує відмінну гру. Інші актори, яких ми зустрічаємо у фільмі, йдуть на прив’язі в режисера. Вони виглядають якимись дерев’янними й несправжніми. Жінки, яких вбивають, сумирно лежать й чекають розправи; поліцейські, які ганяються за серійним вбивцею, виглядають більше як діти на фізкультурі, які здають крос на останніх секундах. Така паскудність в усьому лише нищить бажання дивитися фільм до кінця.
Справедливості заради, мушу зазначити, що фільм має три номінації на отримання премій (хай і не надто престижних): кращий актор та актриса другого плану (Майкл Рейлі Бурк та Боті Блісс відповідно) за версією журналу «Fangoria» (2003 рік), а також кращий фільм на Каталонському міжнародному кінофестивалі (2002 рік). Звичайно ж, жодної премії фільм так й не взяв, що й не дивно.
Резюмуючи все вищевикладене, маю сказати, що витрачати власний час на цю «кінострічку» не варто. Краще почитайте Вікіпедію про Теда Банді, або подивіться якийсь інший фільм про нього. Звідси ви не отримаєте жодної інформації.

Кому варто дивитись: тим особам, які не довіряють моїй точці зору; людям, які з надмірною фанатичністю ставляться до Теда Банді або фільмів про маніяків; особам, у яких багато зайвого часу.
Кому не варто дивитись: найперше – людям, які люблять хороше кіно; людям, які хочуть дізнатися про Теда Банді більше; просто не варто цей фільм дивитись нікому.


Оцінка за 12-бальною системою: 2 бали.

Ваш Ілько Біленко-Шумахер.
Оригінал статті - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2014/03/blog-post_10.html ; російськомовна версія статті - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2014/03/blog-post_10.html .
11 бер 2014 о 01:36
Ще немає жодного коментаря
Країна письменників
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024