МІФОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ В РОМАНІ ІЗАБЕЛИ ФІЛІПЯК «АБСОЛЮТНА АМНЕЗІЯ»
Постмодерна проза ХХІ століття відзначається міфологічною спрямованістю художнього мислення. Звернулася до міфології й сучасна польська письменниця І. Філіпяк у романі «Абсолютна амнезія». Своє ставлення до міфу авторка також висловила у критичній праці «Красне письменство для молодих панянок», де наголосила на важливості міфу у творчості та житті людини і підкреслила, що цей взірець красного письменства «належить не тільки кожному з нас, а загалом всім людям, адже саме в ньому ми можемо отримати відповіді на питання, які нас хвилюють» [3, 132].
Сукупність міфологічних образів «Абсолютної амнезії» створює інший вимір, у якому перебувають герої. За допомогою міфу розкриваються відносини героїв, конструюються події, показані думки і наміри персонажів, без міфу немає розуміння багатьох подій.
Авторка звертається до фольклорної, біблійної та античної міфологічної традицій, але найбільш важливими є античні міфілогічні образи. І. Філіпяк зображує богів і героїв грецької та римської міфології, які переплітаються з реальними персонажами (Секретар та його дружина, Маріанна, Парка), біблійними образами (Непорочна, яка є водночас Клітемнестрою) й утворюють синкретичні сполучення (Фенікс-Іфігенія). Кожен з них функціонує у творі по-своєму: деякі є наскрізними (Фенікс, Іфігенія, Агамемнон, Клітемнестра), інші з'являються в романі епізодично чи одноразово (Ахілл, Артеміда, Грації, Орест). Частина з них є дійовими особами, які не мають прототипу у творі (Орест, Парка), інші стають міфологічними відповідниками героїв (Агамемнон, Іфігенія, Клітемнестра), або використані як літературні тропи (Ахілл, Грації, Едіп, Електра). Часто відносини між героями розуміємо за допомогою міфу, наприклад, життя родини Секретаря розкривається через міф про Агамемнона, а переживання Маріанни зображені за допомогою образу Іфігенії.
Іфігенія – центральний міфологічний образ роману. Вона є прототипом Маріанни й з’являється поряд з іще однією іпостастассю дівчини – Беатріче. Іфігенія у творі відрізняється від традиційного міфу та найвідоміших його інтерпретацій (Есхіла, Ж. Расіна, Й. Гете, Лесі Українки). Цей образ у романі, як і за міфологічною традицією, символізує жертовність, але патріотична основа жертви нівелюється.
Міфологічні образи впливають на структуру твору. Беручи до уваги головних героїв, виділяємо три частини роману. У першій зображено Маріанну та її родину, що представлена також як родина Агамемнона, у наступній – головною героїнею є полоністка Лісяк, у третій – Парка.
Отже, за допомогою міфів розкриваються образи героїв твору, їхні відносини, вони допомагають зрозуміти події та відтворити внутрішній світ переживань. Міфологічні образи взаємодіють з реальними персонажами, біблійними й іншими міфологічними образами, частина з них є героями роману, а інші використовуються як літературні тропи. Міфологічні образи також впливають на структуру твору, ділячи його на три частини. Табуйовані та замовчувані теми реалізуються виключно через міф, тому його значення у романі є значним, а використання необхідне в контексті сюжету.
1. Винар С. Комунікативне перекодування міфологічного образу (на прикладі Іфігенії) / С. Винар // Іноземна філологія. – 2010. – Вип. 122. – С. 64 – 70.
2. Filipiak І. Absolutna amnezja / I. Filipiak. – Poznań : Obserwator, 1995. – 117 s.
3. Filipiak I. Twórcze pisanie dla młodych panien / I. Filipiak. – Gdańsk : Tower Press, 2000. – 155 s.