Черговий кінець світу...

Фільми про кінець світу заполонили наші кінотеатри та телеекрани. Щодня людство по кілька разів гине від астероїдів, зомбі, землетрусів та лавин, вампірів, демонів пекла тощо. Майже всі ці версії об’єднано в єдиному комедійному фільмі «Це кінець» (This Is the End), який вийшов у прокат 12 червня 2013 року. Ця стрічка одночасно стала пародією як на цілий шар апокаліптичного кінематографу, так й на окремі конкретні кінострічки (серед яких «Дитина Розмарі» (Rosemary’s Baby, 1968 рік) Романа Поланскі та «Екзорцист» (The Exorcist, 1973 рік) Вільяма Фрідкіна). Більш того, фільм можна розглядати в якості пародії на богемне життя цілого Голлівуду, адже всі актори виконують ролі самих себе (Джеймс Франко, Джона Гілл, Ріанна, Емма Вотсон тощо – всі вони виконують ролі самих себе у звичайному житті).
Картинка, яку ми спостерігаємо протягом усього фільму – це спроба переосмислити біблійний Апокаліпсис наново й перенести його дію безпосередньо на голлівудські схили, які стають своєрідним уособленням нових Содому та Гоморри. Під час чергової голлівудської вечірки зірок, яку сповнено алкоголем, сексом та наркотиками, на місто звалюється кара Божа. Як й сказано в Святому писанні, всі благочестиві потрапляють в рай (вони возносяться на небо у синьому промінні), більшість з тих, хто лишається на землі, майже моментально гинуть (вони провалюються в кратер, що з’являється в них просто під ногами й сягає до земної мантії). Інші намагаються вижити, барикадуючись в будинку. Далі настає майже класична театральна ситуація – люди, ізольовані від цілого світу, очікуючи на загибель, намагаються розібратись в собі. Поволі до їх розуміння доходить, що відбувається біблійний Апокаліпсис. Актори намагаються усвідомити, чому вони не вознеслись на небо, як інші, й сповідаються одне перед одним в своїх гріхах. В силу своїх гріховних помислів вони так й не можуть вознестись на небо (частина з них навіть своїми грішними думками накликає на себе загибель), їх будинок – останнє пристановище – в результаті невдалого екзорцизму згорає й їм доводиться шукати нового притулку. В результаті подорожі спаленим Лос-Анджелесом всі вони ідуть на самопожертву на користь інших й підносяться на небеса.
Рай виявляється досить далеким від того, як усвідомлюють його правовірні християни. За фільмом рай – це місце здійснення всіх бажань з оголеними жінками, алкоголем та наркотиками. Тобто, цикл замкнувся: рай починає перетворюватись на Содом та Гоморру…
Особливо навіть нема про що розповідати ще – навряд чи тут можна провести якийсь глибокий аналіз абощо. Просто черговий комедійно-пародійний фільм для підлітків, сповнений пороками, фалічними символами та алкоголем.

Кому варто дивитись: підліткам, любителям голлівудських комедій.
Кому не варто дивитись: глядачам з високим смаком, поціновувачам якісного кінематографу, релігійним людям.

Оцінка за 12-бальною шкалою: 6.

Ваш, Ілько Біленко-Шумахер.

Оригінал статті - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2013/10/blog-post_30.html.