Повір, найкраще почуття у світі
Словами описати важко,
Бо люблять вже дорослі і ще діти.
Але любити деколи буває тяжко.

Любов дорослих є простою,
Вони не знають труднощів й біди.
Любов юнацька не дає спокою,
Якщо ти любиш, то тоді терпи.

Терпи образи й відвертання,
Терпи недобрі погляди в бік свій.
Якщо страждаєш, знай, що це – кохання.
Воно неначе той бджолиний рій.

Коли цього ти зовсім не чекаєш,
Немов бджола, любов тебе кусає.
Біль неминучий, ти це добре знаєш,
Ти знаєш, та чуття бере своє й все вирішає.

Не хочеш вірити у гірше,
А хочеш бути оптимістом.
«Я закохалась! Це найліпше!»
Та треба бути реалістом.

Якщо по-справжньому людину любиш,
Переживеш миттєвостей багато.
Боятися не варто, що осудять
Невірні. Бо любов крилата,

Немов метелик. Раз – і втік!
Якщо його ти не впильнуєш,
Як в небі є його найвищий пік,
Так і в коханні. Ти це ще відчуєш.