Один американський моряк отримував листи від жінки, яку він ніколи не бачив. Її звали Роза. Вони листувалися 3 роки. Читаючи її листи і відповідаючи їй, він зрозумів, що вже не може жити без її листів. Вони полюбили один одного, самі не усвідомлюючи того.

Коли закінчилася його служба, вони призначили зустріч на Центральному вокзалі, о п'ятій годині вечора. Вона написала, що в петлиці у неї буде червона троянда.

Моряк замислився: він ніколи не бачив фотографії Рози. Він не знає, скільки їй років, не знає, потворна вона чи гарненька, повна або струнка.

Він прийшов на вокзал, і, коли годинник пробив п'яту годину, вона з'явилася. Жінка з червоною трояндою в петлиці. Їй було близько шістдесяти. Моряк міг повернутися і піти, але він не зробив цього. Ця жінка писала йому весь той час, поки він був у морі, посилала подарунки на Різдво, підтримувала його. Вона не заслужила такого. І він підійшов до неї, простягнув руку і назвався. А жінка сказала моряку, що він помилився. Що Роза стоїть за його спиною. Він обернувся і побачив її. Вона була одних з ним років, прекрасна. Літня пані пояснила йому, що Роза попросила її протягнути квітку в петлиці. Якби моряк повернувся і пішов, все було б скінчено. Але якщо б він підійшов до цієї літньої пані, вона показала б йому справжню Розу і розповіла всю правду.

Таке життя ...