Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Сказка про пори року
Всіх напевно цікавило
Чому листя дерев до літа вабило
І чому зимою дерева голі
Чи по своїй це волі ?
Розповім я вам казку
Що в дитячих серцях знайде ласку
Сталось це на початку часу
Коли земля мала дивну красу
То
Torment
Поезія
Будь як місяць у ночі
Бути світлом для світу
Не піддаючись гніту
Про це кожен чув
Та сенс слів цих світ забув
До мистецтва прирівняю я життя
Хоч в кожного різне буття .
А тому що мистецтво надихає
Напевно не кожний про це знає
Мисте
Torment
Поезія
Я пам'ятаю тебе
Я пам’ятаю тебе
Коли ти сам не знав себе
Навкруги співали пташки
Й в кущах бігали пухнасті мишки
а ти був в колисці
Й не очікував крові в мисці
неначе вітер здув листя з дерев
такий ж в душі твоїй залишився рев
Torment
Поезія
Спинися на задвірках памяті,
Про день той, коли листя падали.
Про дим сигарет в холодному просторі,
Або згадуй про щось своє просто.
І нехай замовчать усі істини,
Ті, що їх придумали люди.
Ти з коханою залишишся чистим
2
1
Verlen
Поезія
Осінній шторм
В вітряну днину кімната наче каюта.
Повітряні хвилі б’ються об стіни-борти.
Ніби колише, але не можна заснути -
Шторм не простить капітану його глупоти́
Пнуться на вітрі, порипують вікна-вітрила.
Якір, мов кульку, т
3
Victoria
Поезія
Відьма
Заплющ очі. На мить, темрява поглинула тебе. Ти відчуваєш її присутність у голові. Вона лоскочить твій розум буремними думками, не дозволяючи тілу застигнути восковою свічкою. Ніс відчуває терпкий дурман безмежного сте
Visionary
Поезія
Від дощів проливних зіржавіло осіннє листя
Що так немічно й тихо спустилось у твоі долоні
Що так сумно і дико припало на стомлені скроні
Що в повітрі від вітру на думці тобі повисло
Листя
Що побачило альфа й омега н
2
Yarka
Поезія
***
Тримай, - каже, - тримай міцніше, тут все, що в мене є.
Тут все, що я хотів сказати, але не сказав.
Усе, що було моїм, стане тепер твоє,
усе, що тепер нічиє, висохне, мов роса
на сонці. Зникне, неначе твої дитячі страхи,
які ти
1
Iren_Konst
Поезія
Зі спрагою ми, забігаємо в тінь.
Під високі дерева, в садкові старому.
Прохолоди так хочеться, хочеться змін,
Хочеться вигнати з тіла, всю втому.
Влягтися й дивитись, як листя шепоче,
Як проміння обіднє, блукає у крона
Sichen
Поезія
Коли вона була…
Коли вона була зимою,
Він був снігом.
Казав: «Так добре із тобою –
Біло-біло…»
На тих розгорнутих сувоях
Ніжне тіло,
Мов оксамитом, наче в зорях –
Пломеніло…
Коли вона була весною,
Первоцвітом
Горів у ній він і стр
2
debrian
Поезія
З кухонної філософії
В прозорій чашці розцвітали блідо-жовті квіти. Розгорталось листя невідомих мені екзотичних трав серед яких єдиним знайомим вигином сиротливо зеленів доторк м'яти. З них хвильками пару вихлюпувався аромат Середземн
2
kot_chechir
Поезія
Не відпускай моєї руки
(На пісню групи The Doox feat. Ольга Чуфарова - Не відпускай)
Кожна хиба стане уроком. Кожна хиба дозволить торкнутись її руки.
Чорний ворон, батько ночі, накрив тінню дикий степ. Широкі пір’їни лоскотали малахітовий килим
1
Visionary
Поезія
Листя
Az_tetyana
Рукоділля
Хто кого
3
TataSun
Фотографія
Красиве наше весілля...
кількісь ночей і днів я недосипала
казкова осінь вже настала
коли знала що завтра стану нареченою
коли ти став мені рідною душею
-----------------------------------
клопітлива осінь нам скорилась
книжка нашого життя сьогодні розкр
Lydia
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
