Все крові нам, крові і зла,
Добром поділитись не хочемо,
Все б постріли, біль і війна.
Ми стали якимись нещасними,
Все бачимо зло у чужих,
Не завждИ помагаємо матері,
Голос предків у серці затих.
Ми вже не ті, ми не віримо
Ні в бога, ні в себе, ні в світ...
І не рідко буває спокійно
Чуєм, як звуть:"Поможіть"
Ми стали якимись порожніми,
А можна змінити усе це,
Все чисте не зруйнує корозія,
А добро не розіб'є серце.
© Ігор Кордис.
07.05.2014
Подібні роботи