еко-селюція

Корочка ряба суїцидально бродить по подвір’ю,
Кабан у кучі зляг на депресняк
Звиваються куріпки у корчах сільської анемії господарства.
Пан дохтор вчора був – кидав магніт,
Але дарма ЛАсуня нині здохла – як кажуть простягнула вим’я.
А мотивацію усього надглибоку один лиш дід Дмитро вже уяснив.
Один він знає, що в саді вночі шуборхають їжачки-світлячки,
На спинках носячи сливки, плутоній, яблука, грушки.
Фрустрація вже косить індиків ряди,
Збиває з ніг хандра гусей, дітей, сусідів.
Усе живе, укрите бульбахами - конає, підпираючи тини.
Штани, уже давно спадають з голови сільського,
Вже сало навіть в будний день на животі не топиться у нього.
Він став худий, полисів і помер.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 січ 2013 о 03:15
мітки: вірш, поезія
ода сільському господарству....але красиво-красиво...
17 лют 2013 о 07:51
Драматично.
10 бер 2013 о 03:49
Вибачте, але я, мабуть, така обмежена, що не можу зрозуміти Вашої поезії.Вкотре в мене складається враження, що писалось це все "щастя" під добрячим допінгом (не ображайтесь, я кажу щиро і без долі цинізму).
09 лип 2013 о 08:55
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024