Не час...

Повір, не час, мій друже, ще не час
Останній вірш чи пісню написати.
Життя підніме і опустить ще не раз,
Тож дим з легень потрібно видихати.

І не один пройти б ще рубікон,
Спалити міст в минуле до розлуки,
Забути про мораль і про закон
І слухати душевні лиш тризвуки.

І жити, і кохати, й шаленіть,
Летіти в небо серцем і думками,
Стояти вище світових лахміть
І правил, припорошених віками.

Тоді воздасться, друже, нам за те,
Що не згубились серед марень світу.
І, може, хтось у віршах чи есе
Про нас напише своїм вільним дітям!
© Владомир Мелех
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 11 вер 2014 о 23:07
Allochka Критика
Цілком слушна думка сформульована у вірші: остаточну оцінку життя й діяльності митця має складати не він сам, а прийдешні покоління. Справді, за життя "не час" формувати його висновок-підсумок.
28 вер 2016 о 23:12
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024