S+J

Спокій картатою сорочкою,
лягає на його стомлені часом плечі,
Він завжди, приходить до дому, невчасно,
тихо заварює чай, скидає пасмо з її гострих ключиць,
Ставить засоси на її аристократично тонкій шиї,
Вона примружує свої мятно-зелені очі,
та тихо мурчить у ритм, його механічного серця.
Вони з різних планет,
Вона наївна, легка, занадто добра,
Вирощує троянди на вікні, вірить у фатум,
та ховає на своїх віях його сни.
Він розгублений, відірваний від всіх,
наповнений до країв відчаєм.
У їхній квартирі вони поселили затишок,
мольберт, великий скрипучий диван,
і гітару, щоб він для неї вечорами грав,
а вона під його музику, вірші писала.
Вона єдина його муза, він дарує їй натхнення.
Вони настільки кардинально різні.
Створили свою двохкімнатну планету,
та тихо,собі в ній живуть.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 вер 2014 о 00:23
отаке воно мистецтво
а закінчення, наче у звичайній казці)
24 вер 2014 о 17:57
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024