Голубий екран і бездумне мертве танго,
Якісь не розумні шоу, що помагають закути
Холодний розум в шкарлупу янтарну.
І під'єднана душа до холодної сині екрану.
Стає наче лялька, стара й ганчірна,
І розум меркне , серцем старіє рано,
Забуваючи цитати з Біблії чи може Корану.
І зникає політ фантазій, що заклали були книжками,
В далекім майбутнім, перед людиною з екрану,
Що говорить про своє, гіпнотизує своїми руками,
Легко керує натовпом, що вже вазонами стали.
© Ігор Кордис
04.10.2014
Подібні роботи
