А їй було лише сімнадцять, коли вона пішла із життя

А їй було лише сімнадцять,
Коли вона пішла із життя.

Йому ж уже далеко за двадцять,
а він не хотів написати листа.

Не хотів казати, що з ним усе добре.
Не хотів ворушити своє кохання старе.

А у місті розцвітали черешні
І прилітали птахи метушні.

Йому здавалося вона вже забула,
Але вона лиш у відчаї яду ковтнула.

Він думав у неї вже інший,
А її світ без нього ставав сіріший.

Весінні квіти пронизливим вітром
Проникли у серце його гострим ударом.

Йому розкрили її таємницю,
Коли він дивився, як опускають гробницю.

Їй було лише сімнадцять,
Коли вона пішла із життя.

Йому ж уже далеко за двадцять,
А він все чекав, коли птахи прилетять.

А він все чекав, коли її кроки
Почує й відчує її ніжні руки.

А він все чекав та чекав.
Доки зовсім духом не впав.

І дихати йому щось заважало,
Напевно це руки її, що за горло тримали.

І дивно він вмер, пішов в небуття.
Пішов він за нею без вороття.
DakotaGun95
DakotaGun95
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 06 січ 2013 о 00:27
мітки: вірш, поезія
Відчувається, що це - один з Ваших перших творів. Бачу гарні метафори та інші тропи. Але деякі рядки видаються мені трохи недоречними, а кілька рим - навмисно прилаштованими. Але бажаю Вам успіху! Вдосконалюйтесь, працюйте - і тоді все буде гаразд.
26 лип 2013 о 01:47
Анонім Критика
Викликає глибокий смуток зміст Вашого вірша. Особливо трепетним є образ дівчини, яка немов птаха, відлетіла в інший світ, відлетіла занадто рано, що й посилює трагізм звучання твору. От тільки слово "яд" російське.
27 січ 2016 о 01:51
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024