Так хочеться зібрати речі,
переїхати жити в ліс або на берег моря,
байдуже тільки щоб ти був поряд,
чому люди завжди вказують що робити,
запихають в вакуум, не дають жити,.
Насправді мене шалено тягне до тебе магнітом,
Хочеться вирватись, вдихати свіже людьми не займане повітря,
або твій запах тіла і табаку,
який від дотиків мімікрує врізається в мою шкіру,
в такі моменти я справді щаслива.
Твій подих на моїй шиї, насправді я ніколи тебе не зрозумію,
до кінця, до дна глибини безмежної,
ми занадто різні, кардинальні, паралельні.Пересіклись.
Купити два квитки на літак, поїхати в Австралію,
завести не руде кошеня, а кенгуру,
дивитись що ночі як зорі яскраво сяють.
Побороти страх темноти, павуків та акул.
Набратись сміливості, піднятись на самі високі гори,
давати підтримку коли хтось з нас хворий.
Цілувати поглядом втомлені плечі,
заховатись від всіх, щоб нас не знайшов диспечер.
Хочеш?! для цього нам просто потрібно зібрати речі.
Зробити перший крок, а куди далі вирішим на вокзалі,
я чекатиму тебе там завтра, ввечері.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 29 лис 2014 о 07:17
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024