Спробую...

Ще сімнадцять днів назад серце знало смуток
Чи було то три роки щастя чи огидність суток
Залишається лише вокзал на останньому пероні
А ти сидиш там ,такий гордий на троні

Задихалась я , задихалась та банальна весна
І новина розповзлась по місті горезвісна
З тобою більше немає про що говорити
Не будеш більше ти мене собою морити

****

Дитячий момент початок літа
Я була тоді тобою зігріта
Здавалась нам усе моментом
Спивали душі медикаментом

Нам так мало годин,нам так мало днів
Кровавий четвер я знаю то був він тебе зігрів
Твої теплі губи хотіли доторкнутись до мене
Та була я холодна як лід і не хотіла тебе

****
Дивне захоплення ніким надалі було
І потім пройшло , а потім щось блимнуло
Мене спросоння зачарував твій ніжний голос
Такий бадьорий і водночас пьяний хаос

Ти йшов назустріч і трохи хитався
Такий смішний ти мені трохи дістався
І тут момент те безсонне перше червня
Я зрозуміла що без тебе буде безодня

Я буду останньою радістю в твоєму житті
Небагато ще тих літ моєму серцебитті
Ти смійся зі мною,говори зі мною
Я буду щаслива і трохи нечемною

І спробую бути з тобою все життя
Так щоб не вгасло те почуття
І так просто з тобою пожити
Лише не спіши нас хоронити

Якщо нам сьогодні не прожити
То хто ж завтра полюбить мене
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 10 гру 2014 о 16:35
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024