Давай ніколи не гуглити вірші мертвих поетів,
писатимемо їх самі або вкрадемо у когось.
Віднині блукатимемо серед міських заметів,
ранкових відлиг і зимовий подих

зведе нас зранку на чай чи каву,
відчутно палитиме наші ребра
і я забуду посмішку лукаву,
що бачила не раз, наче потребу.

Слухала дуже спокійні мантри,
підливала постійно твої квіти.
Поки ти їздив у мандри,
писала тобі вірші, щоби вбити.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 14 гру 2014 о 19:07
мітки: вірш
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024