Чи ти навіть не наповнилась тим страхом?
Юнко, невже ти померла зразу?
І побачила лиш те, як покинула своє тіло.
Нелюде, а у тебе руки тоді не тремтіли?
Коли ти натискав запуск смерті...
І порох вдихав подихом спертим.
Радіючи, що таки куди треба поцілив?
О небо запалене, ти заплачеш напевне...
Білими каплями, кров червону змиваючи.
І вона всотається в глину із снігом таючим.
Пролита невинними жертвами на холодну землю.
І будуть країни дивитися новини, наповнені жахом,
Як гради летіли тонкими червоними цівками,
І даватимуть подіям страшним свої оінки...
Ми не забудемо. Je Suis Wolnowakha.
© Ігор Кордис
15.01.2015.
Зараз скажеш, що нетолерантно (враховуючи посвяту), але я після першого рядка думав, що ти описав, як дівчинка втрачала цноту
vadymmykh, По першому рядку таки можна подумати якраз те що вам спало на думку)))Але думаю далі вже все стає на свої місця)))
Allochka
Критика
У художньому обрамленні показано трагедію передчасно обірваного юного життя. Це найбільше лихо, що може бути. Смерть на тлі молодості - це найстрашніша картина.
Подібні роботи