Сила
Вона як іскорка у серці в нас живе,
Коли її як вогник берегти одну, єдину,
Вона наповнить душу й попливе.
Коли навколо пусто і самотньо,
Вона як вірний друг не зрадить нас,
І навіть якщо боляче нам потім,
Вона все віддає лише для вас.
Коли в очах блистять холодні сльози,
Вона як ліки допоможе у біді,
Їй не страшні образи як морози,
Вона, лиш сила, що лишає нам сліди.
І ти на можеш просто взяти й здатись,
Коли щось не виходить у житті,
Ти маєш серцем сили дочекатись,
І знай, що справжня сила, це сам ти.
У слові сила є велика, і ми творці є всього змісту, ми прагнемо лише творити і жити чесно особисто...
Mila
5
0
18
Поезія | Версія для читання 10 січ 2013 о 03:36
Показати всі коментарі (4)
) 
Анонім
Критика
Абсолютно солідарна із автором у тому, що сила - це ми самі, вона у нас. Ваш вірш спонукає кожного підтримувати цю силу у собі. Бо сьогодні повноцінно жити у сучасному жорстокому світі може тільки сильна людина. І ще хочу Вам порадити: у вірші Ви використовуєте багато порівнянь, то варто відокремити їх
Подібні роботи
