Групі "Друга Ріка" присвячується. Дякую Вам за хороші пісні.
Для мене мій особистий "Кінець світу" настане тоді, коли я втрачу сам себе. Коли всі поїдуть з глузду, а я ніколи та нікуди не поїду, бо немає просто з ким. Так, ми з тобою іноді сваримось, виникає якесь непорозуміння між нами і тоді я просто "Пропоную мир" і цілую тебе так, як вмію лише я. Ти мій особистий наркотик, ти моя діва, ти для мене просто все. Ти просто "Спи до завтра", а я буду оберігати твій сон. Тебе цілувати в чоло, гладити та пестити твоє волосся та дивитись, просто дивитись, як ти спиш. Це для мене дорожче за все золото Форт-Ноксу. " Засинай".
"Відчиняй" , я стою на порозі, я вже тут. Я вже вдома. Привіт мала.
Зробиш сніданок? Дякую. Ти - мій янгол. Знаєш, як це цілувати янгола? Ні? А я знаю. А "Знаєш" , що ти особлива. Ти спитаєш чим? А тим, що ти мене покохала - такого нестерпного і вредного. І дякую тобі за це.
І ти "Пробач", якщо інколи я поводжу себе, як мудак. Це від того, що я закоханий або від порції алкоголю. Або від порції хорошого настрою.
Цифри. Ох, ця "Математика" твоєї душі. Приклади та розрахунки. У тебе не існує мінусів. Ти надзвичайна. Що? Втомилася, що я тебе стільки вже хвалю? Ну вибач. Я ж не спеціально.
"Там де ти" завжди добре. У долонях можна вмістити хороший настрій. Ми стільки не помічаємо, чи ж просто не хочемо помічати красу навколо. Вартує лише озернутись, як нас оточить неземна краса. Як і природня так і морально-філософська. Насправді - так мало потрібно для щастя.
День починається не з кави, а починається з думки про осінь. Пожовкле листя і я по ньому йду. Йду стежкою, яка скрипить від нічного дощу. Ти ніколи "Не йди" від мене. А навіть, якщо підеш - я тебе не відпущу. Я не настільки ще придурок, щоб відпустити те, що кохаю. Я без кохання ніхто. Я нуль.
Ніч починається не зі сну, а з думкою про тебе. Я не вмію засинати без тебе. Я не хочу вміти засинати без тебе. Мені не потрібна ніч без тебе. День - це ти. Але ніч - то я. Тому "ДеньНіч" - це ми.
"Я чую" звуки натхненя. Я відчуваю моменти ті, де нишком ховається наша мрія. Ховайся-не ховайся - все одно тебе знайдемо - доженемо.
Нехай замовкнуть усі "Мікрофони" і більше вже нічого "Не Треба". Ти просто будь поруч. Просто коли ти поруч - я здаюсь. Я немаю сил опиратися. Просто візьми мене в полон - я цього прагну. Мені це необхідно.
Ми ж з тобою на одному березі, правда ж? Я ніколи не перепливу річку спокуси до іншої. І хай цей клятий "Світ на різних берегах", а ми з тобою будемо на одному березі, на нашому березі, аж до самої смерті.
Любов. Кохання. Це лиш слова. Це "Твої слова" і мої слова. Ніколи не віддам, нікому не віддам. Будь моя. "О, будь" , будь лише поруч. Хоча б на "Три хвилини" поруч
Все що, залишається - лише просто бути собою і любити, тих хто поруч. Це і є формула щастя. І нехай настане "Новий день" ...
Bergino
1
0
18
Поезія | Версія для читання 19 лют 2015 о 21:58
Подібні роботи
