Вдихаю тебе
Метрів двадцять угору, не так вже й багато
Всі маршрути мої стали монотонними
А тебе непомітно вкрав натовп
Вітер все розумів, він теж плакав
Поки нас розривали направо й наліво
Люди, будні, а ще зодіаки
Просто смішно, наскільки це все несуттєво
Я вдихаю твій запах, не дивися униз
Я тепер просто хтось із потоку людей
Лиш комплект із якихось знайомих рис
Так приємних для твоїх очей
Marami
2
0
18
Поезія | Версія для читання 10 січ 2013 о 17:09
Подібні роботи
