Хай сонце на весняному світанку
Дай Бог, додому кожному прийти,
Щоби онуки знали ветерана,
А не обличчя сірої плити.
Хай мати не вмивається сльозами,
Бо найстрашніше в будь-якій війні,
Це сльози їх, кожнісінької мами,
Що вже не дочекаються синів.
Хай сонце на весняному світанку
Розвіє ніч і зникне вдалеч тьма,
Затихне постріл і поїдуть танки,
Й промовить хтось: війни уже нема.
MurMyau
1
0
18
Поезія | Версія для читання 31 бер 2015 о 00:42
Подібні роботи
