Я знаю, ти не будеш "як колись",
Бо те "колись" ніколи вже не буде.
Пробач мені фатальність і змирись.
Шукай свій спокій там, де інші люди.

Мені залиш наш біль, і ніч, і дно,
Де я заляжу, спогадом прикута.
Залиш іще цю фразу про вино,
Як дрібняки, даровані приблуді.

А ще, як зможеш, просто зупинись,
Якщо вже не повернешся в мій будень -
Ніщо уже не буде "як колись",
Колись нічого краще вже не буде.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 31 бер 2015 о 04:49
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024