Будь ласка, давай заведемо собаку,
Нам треба, щоб хтось нас навчив любити.
Допоки ти з ним гулятимеш зранку,
Я буду складати посуд побитий.

Давай, перекинувши все в квартирі,
Промокши до нитки із милом і сміхом,
Ми будем робити спроби нехитрі
Спіймати й помити лахмате лихо.

Якщо серед ночі, прокинувшись з сну,
Мене не знайдеш біля себе у ліжку,
То значить я місце позичила псу
І сплю на підлозі, підкуливши ніжки.

Ти звісно що зранку насвариш мене,
В собаки ж є власне законне місце,
Але поки ця тиха ніч не мине,
Ти спатимеш поруч на килимі міцно.

Будь ласка, прошу тебе тільки за пса,
Бо в нашому домі закралася тиша..
Залишитись вдень тут боїться душа,
То що ж говорити, коли в ніч не спиться?
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 31 бер 2015 о 05:01
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024