Вбива.
Летить, паде кудись далеко вниз,
Де лише тіні спалених жоржин
І вересковий хмиз….
Так хоче на обличчі поцілунок
Мені поставить доля мила,
Та я лише холодний трунок
Що в темряві похоронила…
Моя душа, стара верба
і вічна в тілі рана
В якій сидить моя журба,
Моя далека і кохана,
Мій первоцвіт,
Що так тихенько
Як передзвін
Вбива
серденько…
Flamus
2
0
18
Поезія | Версія для читання 13 тра 2015 о 00:21
Подібні роботи
