В одну точку
Я тут сиджу з тобою, хоч відклала купу справ.
Ти розпинаєшся, говориш, а я дивлюсь в одну точку,
Здається, час завмер. Чи ти його заколисав?
Помилково може здатись, що літаю десь далеко,
Та я дивлюсь тобі в очі. Я ж завмерла саме там!
Я в них бачу тільки ніжність, інші ж бачать небезпеку,
Я в них бачу тільки казку, інші ж бачать сотні драм.
Не питай, чи я сумую, бо в душі насправді свято,
Про щастя не говорять, тому дивлюсь в одну точку.
Мені так сильно хочеться тебе за руку взяти,
Та лиш смикнулась рука, облила кавою сорочку…
27.V.2015
Amster_Dama
3
0
18
Поезія | Версія для читання 27 тра 2015 о 19:19
Подібні роботи
