Не мовчи, а мочи!
Нехай не експерт ти в політиці, але наслідки видно уже неозброєним оком.
У наших квитанціях космос за все: електроенергію, воду і газ.
Хотіли ново́го спасителя? Ось. Та «спасіння» його нам тепер лізе боком.
Коли чую критику влади від тих, хто недавно ще сам же ж її і обрав,
Виникає бажання одразу і плакати ревними, й гучно в лице розсміятись.
В країні війна, не АТО. Але уряд й на цьому вже нас до межі обікрав.
Народ пробудився й готовий до змін, але влада, як бачим, не хоче мінятись.
Цвіт нації в’яне у сотнях окопів, в полоні, на лікарських ліжках в палатах,
Рятуєм, як можем, та це безкінечний процес. Тут від болю кричи, не кричи –
Ніхто нас не чує. Та всіх цих «глухих», що там зверху, чекає ще своя розплата.
Нема більше сили терпіти свавілля. Народе, повстань! Не мовчи, а мочи!
27.V.2015
Amster_Dama
1
0
18
Поезія | Версія для читання 27 тра 2015 о 19:22
Подібні роботи
