Про нас
Журнал
Конкурси
Вхід
➨
Реєстрація
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Початок
Він в думки мої прокрався метушливо,
Я ж його прогнати не змогла,
Озирнутися не встигла як в полоні,
У його полоні повністю була.
Він обняв мене замріяну, щасливу,
Хоч йому я трішечки чужа.
І відбилася в моєму серці
Його світла і усміхнена душа.
alina_golyk
Інші роботи
4
0
18
Поезія
|
Версія для читання
30 тра 2015 о 22:22
мітки
:
поезія
,
емоції
,
лірика
,
почуття
,
кохання
Allochka
Критика
Можна, звісно, щиро порадіти за людину, у якої "світла і усміхнена душа". Влучна назва твору. Саме вона сповна відображає раптове зародження почуттів.
19 кві 2016 о 13:32
Подібні роботи
Печально так, коли зітхає осінь…
Печально так, коли зітхає осінь
І пригорсті дощу кида сльозливі,
Закінчилась любов - небесна просинь...
А все ж з тобою ми були щасливі!
І дивно спам'ятать оте торішнє,
І запах осені минувшої зів'ялий -
Твій образ закар
7
1
alina_golyk
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2022
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map