Живу

Ніяк не вдається піднятися з ліжка –
Ти зайняв абсолют мого часу.
Тебе б смакувати якось… по-трішки,
Та я хочу все і одразу.

Милуюсь. Тобі, безсумнівно, так личить
Небритість, як бонус до вроди.
Торкаюсь губами до твого обличчя,
Цілуєш навзаєм. Я зовсім не проти.

Губиться час в споминаннях про щастя,
Яке ти мені щодобово даруєш.
Від світу усього ти зміг мене вкрасти.
Тепер я живу, а не просто існую.
19.VII.2015
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 20 лип 2015 о 00:19
Allochka Критика
Написано натуралістично і відверто. Видно, що лірична героїня щиро говорить про свої навіть найпотаємніші бажання.
12 тра 2016 о 15:50
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024