В збаночку сльозинки носять рученята...
– Потерпи, дитинко... – Скільки ж, Божа мати?
– Скоро ж бо крильцята виростуть із спинки...
– Хто ж тоді носитиме в збаночку сльозинки?
Не плач, моя мамко,– ношу твої слізки...
Уночі наснюся,– позаплетеш кіски,
Поцілуєш в личко, заколишеш спати.
Лиш не плач, матусю,– важко рученятам.
Не тужи, рідненька,– туга жалить ніжки:
Босоніж так важко бігать по доріжках..
Ой, не плач,- вже скоро, каже Божа мати,
Полечу я знову мамку вибирати.
В збаночку сльозинки носять рученята...
– Потерпи, дитинко... – Скільки ж Божа мати?
– Скоро ж бо крильцята виростуть із спинки...
– Хто ж тоді носитиме мамині сльозинки?
Подібні роботи