Сховаю

Я сховаю від тебе обличчя,
Щоб не бачив очей гіркоту,
Не помітив мої протиріччя,
Не зловив випадкову сльозу.

Притулюся, розтану на грудях,
У думках лиш на мить загублюсь,
Посміхнусь. Наче ми на людях,
Попрощаюсь і в ніч розвернусь.

І тихенько йтиму по сходах,
А з очей градом сіль, груддям біль.
Ти, нарешті, зі мною – вдома,
А війна за багато миль.
land icon
9
view icon
Поезія | Версія для читання 23 лип 2015 о 14:43
Allochka Критика
Добре передано стан ліричної героїні, її переживання й очікування. Відчувається її прагнення сховати свої емоції від коханого, мабуть, аби не хвилювати його. У наш час багато людей переживають подібне, і останні рядки твору малюють таку довгоочікувану картинку: коханий вдома, а війна позаду. Хочеться, що в усіх, хто чекає повернення милого із війни, був такий фінал, щоб ховати доводилося сльози радості, а не смутку.
08 кві 2016 о 12:09
Потрібно бути сильними, "аби не хвилювати", сильними для обох.
08 кві 2016 о 18:00
Велике мудре серце у автора. Вразило.
20 чер 2016 о 22:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2019