В МОЇМ МІКРОСВІТІ…
З устами, як маки і поглядом - кольору неба;
Із іменем дивним - Ванесса чи, може, Саванна...
Сьогодні уже й не згадаю, воно і не треба.
У рисах обличчя її, переповнених шармом,
Ловив насолоду я кінчиком кожної вії.
Там, нище ремня, відчував себе з міфу кентавром;
А вітер у пасма вплітав фіолетові мрії...
Туманом з безодні зіниць я пірнав у безкраї
Глибинного погляду, повного ніжності й шалу...
В моїм мікросвіті була вона світлом із Раю,
Фантомом фантазій, емоцій релаксу і шквалу.
28.07.2015 р.
debrian
1
0
18
Поезія | Версія для читання 29 лип 2015 о 18:41
Ваша поезія містить, крім романтичних, почати натуралістичних ноток, ще й ознаки гедонізму. Цікаве мистецьке поєднання. Жаль, що у Вашому мікросвіті майже не залишилось місця для самого себе Подібні роботи
