Електрика
Я – в’язень безсонних ночей.
Ти дивишся так, ніби вже зголоднів,
Твій погляд кричить – хочу ще.
Прокинеться новий світанок,
Ввімкнуться десь пта́шки-FM.
Ти знову даси мені сто обіцянок
Під золотим світанковим вогнем.
Раніше я бавилась в скептика,
Та згадка про тебе лиш током знов б’є,
Бо між нами – постійна електрика,
Між нами щось-таки є.
5.VIII.2015
Amster_Dama
3
0
18
Поезія | Версія для читання 07 сер 2015 о 19:24
Подібні роботи
