Сумно

За мотивами М. Ю. Лермонтова.

І гірко, і сумно, й немає кому розказать,
Як стогне душа від негоди…
Бажання!? Не можна ж даремно і вічно бажать…
А роки збігають, як талії води.

В когось закохатись? Співати й горіти вогнем?
Збудить почуття фантастичне?
Та глянеш – і щезне п’янкої ілюзії щем,
Бо все тимчасове, не вічне.

Що? Пристрасті? – Рано чи пізно розтане цей хміль,
Тверезого розуму втікши.
Життя – дивний жарт, що вчинив нам Вершитель подій.
І жарт недоречний – сумний і невтішний.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 25 сер 2015 о 14:53
Показати всі коментарі (4)
ghah48, Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
09 вер 2015 о 18:32
Allochka Критика
Оригінальна інтерпретація життя як жарту. Позитивним у вірші є те, що автор звертає увагу на плинність часу і нетривалість людського життя. Не зовсім комунікативно виправданим є формулювання: "Тверезого розуму втікши" (у цьому реченні явно не вистачає прийменника)
Правильно "ЗА мотиваМИ".
29 бер 2016 о 22:27
Allochka, Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
30 бер 2016 о 01:21
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024