НАРЕЧЕНА
і ти танцюєш в парі з молодим.
Ох, біле плаття, золоті мережки...
Спинився Час — одвічний пілігрим.
Всміхайся, а радіти будеш потім,
щоб не на людях, щоб ніхто не знав
про те, що вас вінчав не той, в кивоті,
а Той, що в небі, струнами октав.
Світили зорі, як весільні свічі.
Спливав довкіл туману білий шовк.
Так щиро Доля глянула у вічі,
що сумнів твій від сорому замовк.
Заручена, повінчана, заміжня,
словами щастя виповнена вщерть…
О, він тебе зігріє, жінко сніжна,
втягнувши у нестримну круговерть
пaлкого танцю на старім помості.
Коли над ранок випаде роса,
ти двері — навстіж: йдуть до тебе в гості
Кохання, Розуміння і Краса.
Подібні роботи