"Осінні календарні свята українського народу" (із циклу "Обереги пам"яті")
Осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими і зимових свят.
На першій композиції зображено свято Маковея. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Люди по святковому вбрані, несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, васильків та великі, достиглі голівки маку.
Наступним є свято Спаса, в цей день люди освячують яблука, мед, груші. На своїй роботі я зобразила дівчину, що збирає кошик до церкви.
На третій композиції, зобразила свято Покрови. З цього дня починався сезон сватання та весілля, а тому дівки, яким уже надокучило дівувати молилися : «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою».
Завершальною композицію осіннього листа є весілля, яке було головним дійством після Покрови. Українські весілля повсюдно зберігали певні елементи архаїки, являючи собою театралізовані дійства, супроводжувані безліччю обрядів, ритуалів, народних пісень тощо. Поетичним звичаєм українського весілля було гільце — прикрашання зеленої гілки квітами, стрічками, колосками, яке символізувало красу, молодість, а також прощання нареченої з дівуванням.
На першій композиції зображено свято Маковея. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Люди по святковому вбрані, несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, васильків та великі, достиглі голівки маку.
Наступним є свято Спаса, в цей день люди освячують яблука, мед, груші. На своїй роботі я зобразила дівчину, що збирає кошик до церкви.
На третій композиції, зобразила свято Покрови. З цього дня починався сезон сватання та весілля, а тому дівки, яким уже надокучило дівувати молилися : «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою».
Завершальною композицію осіннього листа є весілля, яке було головним дійством після Покрови. Українські весілля повсюдно зберігали певні елементи архаїки, являючи собою театралізовані дійства, супроводжувані безліччю обрядів, ритуалів, народних пісень тощо. Поетичним звичаєм українського весілля було гільце — прикрашання зеленої гілки квітами, стрічками, колосками, яке символізувало красу, молодість, а також прощання нареченої з дівуванням.
лінорит 39,7х38см
мітки: чорно-біле, графіка, лінорит, традиції, етнокультура, картина, художник, малювання
Подібні роботи