Пропажа

Из шкафа у меня пропал скелет.
А ведь стоял спокойно много лет.
Скучал, пылился, в щёлочку глядел,
Всё время выпасть невпопад хотел.

Мне невпопад, скелету – в самый раз,
Чтобы сразить меня не в бровь, а в глаз.
Но он минуты этой не дождался.
Почистил зубы и в бега подался.

Как видно, не судьба о нём жалеть.
Мне нужно думать, как с улыбкой умереть.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 29 жов 2015 о 14:59
Allochka Критика
Якщо зник скелет, то зникла потреба приховувати якісь таємниці. Звідси випливає, що з'явилося багато часу для душі, для роздумів про вічне.
22 кві 2016 о 21:15
Так, стало набагато спокійніше!
)
22 кві 2016 о 23:36
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024