Прощальні акорди осені
Збігає десь у даль життя моє,
Останній дощик залива шляхи,
Давно вже в вирій ринули птахи.
Удалині на нас очікують сніги,
Вже від дощу розлились береги,
Засохли айстри в мене під вікном,
Навколо пахне мокрим бур’яном.
Сріблинки снігу впали на шляхи,
Пустились в танець смутку реп’яхи,
Та встане сонце – і весна вернеться,
А молодість мине – і слід зітреться.
Цінуй, мій друже, молодість й весну,
Живи, даруй їм пісню голосну,
Прощальну оду осені співай,
Плекай душі своєї "водограй".
30.11.2015
Подібні роботи
