Вербально, перформансом, візією...

Вербально, перформансом, візією, —
проявляються у інтернеті поети,
на орбіти здіймаються наче планети,
приходять весною.
Тут живуть як вигнанці з реальності,
чи то агнці, пророки поезії у віртуальності.
Схід і захід тут їхньої слави.
Застигають, на сайтах закинутих, їхні забави.
Голограми примар
без контакту із їх авторами…
Всесвіт вмре без поетів, потухнуть зірки,
зникнуть за динозаврами люди,
і забуті боги, в саду райському гладити будуть трухляві гілки,
і нікого й нічого не буде.
Бо все втратить свій сенс, без красивої мудрості слова,
без зерна, як полова.
Усе менше читають…
І стомився Пегас перевозити гній,
заповідних віршів його крила чекають…
Вимирає поезій невизнаний геній.
І поети, — лише особливі,
ті, що сонце запалять в душі,
що від їхніх поривів
предмети й слова стають сущі,
зможуть жити у всіх добрих сенсах й світах.
І не впадуть на стратах.
А проникнуть у сутність буття
всеможливих матерій всещастя…
Оприлюднені в часі та просторі вірші —
як сходи,
ведуть в ідеали,
у вище…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 16 січ 2013 о 17:03
мітки: вірш, поезія
She
красиво
17 січ 2013 о 01:21
Застигають, на сайтах закинутих, їхні забави.... - це ніби про те, що інтернет це як соломинка за яку хапаються перш за все ті творчі люди, які з якихось причин немають можливості видавати книжки. Інколи сайти закидаються і соломинка не рятує. А вашу книжку я б придбала. Така є?
17 січ 2013 о 05:45
Uliana, є самвидав
17 січ 2013 о 06:29
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024