Він укладав Асфальт у далекій Італії,
А вона апельсини, у полях під сонцем.
У нього мрії такі чіткі й сталі,
А вона навіть не хоче говорити про це.

Він вранці спагеті їсть з тертим сиром,
А вона слухає Rasmus, і жарить яєчню.
Вони, колись, в одному класі вчились,
Та, ті спогади скоро, назавше щезнуть.

Тоді, здається, в них на двох була одна парта.
І як сварились, один одному зошит псували,
Та тепер, те для них вже нічого не варте,
В них таке різне життя, і різні печалі.

І вечорами, коли приходять з важкої роботи,
Їх часом навідують спогади, тримкі й нетривалі,
Їй згадається хлопець, що всміхався навпроти,
А йому пальці, які інколи його руку тримали.
©Ігор Кордис.
03.12.2015
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 гру 2015 о 01:55
Вічна тема "він і вона" знайде відгук у багатьох серцях. Тільки приємні емоції від прочитаного.
05 гру 2015 о 02:32
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024