До сну

Десь далеко шепочуть вітри,
Ти очиці легенько потри,
І занурюйся тихо у сни,
Мов під снігом земля до весни.

За вікном чути цвітом п’янким,
Ніжним шелестом, звуком легким,
Засинає вода й небеса,
Спи і Ти - поринай в чудеса…

Шурхотить листям пишним дубок,
Знає він незліченно байок.
І розказує казку вербі,
Як і мама казала тобі…
25.08.2011
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 12 гру 2015 о 04:32
Анонім Критика
Перші дві строфи нагадують колискову, а останні два рядки третьої - дитинство і материнську турботу. Тобто Ваш вірш виконує щонайменше дві "функції": заколисує й навіює спогади про безтурботне дитинство. Похвально, що Ви звертаєтесь до образів вітру, землі, дуба, адже це фольклорні образи
14 гру 2015 о 15:16
Анонім, Дякую
15 гру 2015 о 01:45
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024