Ми прокидаємось, живемо,
Нам не злічити всіх ідей,
Ми горизонтами ідемо.
Життя як схил, як буревій,
Ми, наче в просторі злітаєм,
Нам треба вкласти стільки мрій,
А ми на що, чому чекаєм?
Життя як пазли, як букет,
Ми думками його формуєм,
Нам кожен день, як новий сет,
Самі малюємо, шліфуєм.
Життя як рідкісне панно,
Ми пишемо його щоденно,
Нам все на світі є дано,
Живімо просто не даремно!
(31.01.2016 - © М. Грицай)
Allochka
Критика
Прочитавши цю поезію, можна констатувати, що автор - знавець життя. Ви так правильно помітили, що життя - це потяг (він нас кудись несе), це схил (ним іноді важко піднятись угору, а вниз - дуже просто упасти), букет (складається із наших мрій, сподівань, добрих справ, наших планів), панно (є портретом, об'єктивним зображення особистості). Виправте "шліфуєм" (зайве "е".
1
Подібні роботи