***
Сумний, давно забутий, клавесин.
Де річка - утворилася канава,
Де море - кладовище субмарин.
І світ здурів, неначе підмінили.
І люди, наче вкопані, мовчать.
Немов пусті, закам'янілі брили,
Яким не вистачає коліщат.
10.11.2015 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
2
0
18
Поезія | Версія для читання 01 лют 2016 о 05:21
Анонім
Критика
Цілком погоджуюсь з автором: у нашому суспільстві запанувала байдужість і безмовність. Це, справді, нагадує кладовище моралі, совісті та інших цінностей. Мовчання іноді гірше за погані й підступні висловлювання, адже воно демонструє й утверджує людську байдужість до всього.
1
Можливо світ розчарувався в людях, але ж світ - то і є люди. Можливо ми розчарувалися самі в собі. Вірш спонукає до роздумів.
1
Подібні роботи
