Напівзимнє*

Напівзимнє в душі засніжило,
вкрило в серці електромережі.
Від крихких пластівців оніміла
до Твоїх воріт моя стежка.

Неприручено кинулись птахою
і лавиною з гірки скотилися,
наче нас повторяючи знаково,
як і ми у підніжжі розбилися.

Мрії-мрії! Покірні і зра́дливі.
Причаїлись - і тихо втекли,
коли ми в перший сніг разом падали,
і кохання своє відбули...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 18 січ 2013 о 04:39
мітки: вірш, поезія
She
"Мрії-мрії! Покірні і зра́дливі.
Причаїлись - і тихо втекли..." такі красиві рядки
і вірш чудовий
18 січ 2013 о 06:40
Сумно. но гарно!
18 січ 2013 о 07:05
Анонім Критика
Реалістично Вами написано про мрії, їх норовистий характер: то воно покірні, то зрадливі. Сумно стає з цього приводу, але нічого не вдієш. Гарний вірш, хоча рими (особливо першої строфи) можна було б відшліфувати
18 січ 2016 о 02:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024