Магія ночі

Довгий осінній день добігав кінця. На вулиці загорілись перші вартові ночі. Місто впало в кому, людей на вулиці ставало все менше, всі поспішали додому, до теплого сімейного затишку, рух зупинявся. В один з таких вечорів я стояв на балконі, перебираючи спогади вчорашньої «туси», в надії знайти щось таке, що не робить мене ще тим покидьком і за що не буде мучити совість пізніше. А тьма підступала все ближче, ось уже поруч… згадав про запальничку і сигарету, відігнавши чорну порожнечу подалі, затягнувся їдким димом «Parlamenta».
Здавалось все тільки налагодилось і от знову зробив помилку. Хоча, можливо, справа не тільки в мені, інколи людина робить такі речі, що і пояснити пізніше не в змозі, просто так потрібно було і я це зробив – не подзвонив тобі і не написав жодного слова за весь день, ніби тебе і не було в моєму житті. Та це проходить і катастрофічно не вистачає твоїх обіймів і поцілунків, одного боюсь найбільше, хоч би це не перейшло просто в звичку. Фільтр злегка обпалив пальці, за думками забув і про сигарету, це й на краще.
Всі ми потребуємо втечі від дійсності. Години тягнуться нестерпно повільно, і їх потрібно наповняти подіями, доки не прийде смерть. А навколо не так – то багато місця для славних справ і справжніх веселощів. Все швидко надокучає або починає страшити. Прокидаєшся вранці, вилазиш з-під ковдри, сідаєш на ліжко і думаєш: чорт забирай, що ж далі?
Попереду вся ніч… Треба чимось зайнятись. Вконтакті всі ті самі обличчя, статуси, кліше. Та ось приходить повідомлення від знайомої, вона живе в будинку навпроти, запрошує на чай. Сара дуже цікава особистість, другий рік живе в нашому районі, ми майже ніколи не спілкувались, кілька раз напивались разом та нічого більше.
Кілька хвилин і я піднімаюсь до неї, дзвінок в двері, вона відкриває,як завжди привітлива. Заварюється чай і ми уже вибираємо, який фільм сьогодні подивимось разом, спочатку один фільм, потім другий, третій. Легкий флірт і щирі посмішки, розмова зі змістом. Наша чайна церемонія затягується до чотирьох годин ранку, далі приємна музика і легкий масаж. Я ніби сплю і не можу прокинутись. Але все реальне і це дивовижно. Години летять як хвилини, цієї ночі буде мало, я бережу кожну секунду…З нею згадуються дитячі щасливі роки, перші важливі кроки, давно забуті фрагменти життя, вона зачаровує вмінням слухати і розуміти.
Сьома година ранку, магія ночі давно закінчилась, але йти додому зовсім не хочеться. От би поцілувати її, хоча б раз та це буде неправильно, в неї уже є супутник по життю, тішить лише те, що і вона цього хоче. . В мене горить ліве вухо, найеротичніший момент нашої зустрічі – це її поцілунок туди, незабутнє враження, приємний холодок і водночас вогонь, який палає по всьому тілі.
Я зробив багато дурних речей, але з нею так не поведусь, пора щось міняти і хай ці зміни почнуться сьогодні. По – дружньому поцілувавши її в губи, я іду, втративши контроль над собою, стараюсь швидше покинути її квартиру.
Все, що я зміг забрати з собою – це її запах. Запахи ... з ними завжди пов'язані наші найяскравіші спогади. Особливо ті, про яких нам не хочеться згадувати. Але вони все одно спливають в нашій голові, варто цим запахам дати про себе знати. У кожного свій спосіб уникнути цих "зустрічей". Наприклад, я використовую для цього сигарети. Але знаєте в чому проблема? У сигарет теж є запах …
Ця ніч пробудила в мені якісь нові почуття, але я радий, що не закоханий, що не щасливий від усього світу. Мені подобається бути з усіма іншими на ножах. Закохані люди часто стають дратівливими, небезпечними. Вони втрачають своє відчуття перспективи. Втрачають почуття гумору. Перетворюються в нервових, занудливих психопатів.
Зійшло сонце, подарувавши людям надію на новий прекрасний день. Мені ж воно дало дещо більше – повернуло давно втрачений сенс життя.

Сергій Тиховський
luckiest_guy
luckiest_guy
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 лют 2016 о 02:53
Allochka Критика
Ніч у творі показано як своєрідний інструмент пробудження, перзоду від одного стану до іншого. Вона примушує людину задуматись над своїми вчинками і майбутнім. Тільки от за жанром не може одночасно бути лірика і проза.
22 лют 2016 о 21:16
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024