ЇЇ ГОЛОС...
розчиняв у собі
рівномірно,
А в мені вибухав
і горів, наче прагнув
спалити.
Тіла кожна клітина
була так по-справжньому
вірна
Її голосу
кожному звуку –
по вінця
налита…
І торкались
відлуння-вібрації
зон ерогенних.
Розтікалися
венами-ріками
хвилі жагучі.
Ніжні лоскіт і трепет,
водночас,
тих ноток пісенних –
У мені викликали
бажання
уже
неминучі.
Весь мій внутрішній світ
вібрував
унісонно мелізмам;
Камертонив, тонув
і зринав у захмарне
шаленство.
Відчував її всю,
знемагав
та благав її слізно –
Ще і ще заспівати
на біс
досягнути
блаженства.
22.02.2016
Подібні роботи
