Ніжність

Так тихо ще ніколи не звучало твоє ім'я,
таким прозорим ще ніколи не було повітря у нашому місті,
як тоді, коли ми рятували груди від колотих ран
і зігрівали долоні у позаминулому листі.

Вода підіймає нас, вода нас несе
подалі від бруду, від скалічених і прокажених.
Вода єдина рятує, вода - це наше все:
і солод в руках, і кати́, і срібло в наших кишенях.

І мітки на рукавах, неначе шеврони,
й червоні троянди у грудях і на зап'ястках.
Нам залишають церкви молитовники і ржаві дзвони.
Мені не дає твоя віра скалічитись і упасти.

Марно чекати заходу сонця опівдні,
ще гірше - полишати писати про тебе світу.
Найкраще - то залишати відбиток на твоїх колінах,
знаючи, скільки насправді всього було пережито.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 лют 2016 о 23:33
Анонім Критика
Певне розчарування у житті вдало компенсується ніжністю міжособистісних стосунків. Саме вони допомагають "багато пережити". Крім того, останнє - це ще й випробування для таких стосунків.
25 лют 2016 о 04:49
Стільки болю, приреченості, відчайдушності, самотності, жертовності, відданості, глибини в кожній Вашій роботі. Слова пронизують до кісток, закутують у власні спогади.
10 кві 2016 о 02:28
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024