поетів світ
і під ногами море зі сніжків.
По цей бік стін шукається Венера -
меридіан казкових полюсів.
Розлито вже десяток чорних плямок,
а стіл нагадує Едемові сади,
в яких зустрів він двійко теплих ямок,
її зап'ястя, обережність той ходи.
І марить світ мереживом кохання,
поетів світ - римована строфа.
Життя у пошуках із ночі до рання
невтомну музу, що завжди тіка...
Анонім
Критика
Ви зачепили дуже важливу тему у літературі - поета й поезії. Заслуговують на похвалу Ваші спроби показати непрості творчі пошуки поета, який, розуміючи те, що немає досконалості, все-таки шукає її. Але не зовсім зрозумілий останній рядок другої строфи (очевидно, має бути "то й". І останні два рядки третьої строфи - має бути, мабуть, так: "у пошуках невтомнОЇ музИ"
Подібні роботи