Коли вона була…

Коли вона була зимою,
Він був снігом.
Казав: «Так добре із тобою –
Біло-біло…»
На тих розгорнутих сувоях
Ніжне тіло,
Мов оксамитом, наче в зорях –
Пломеніло…

Коли вона була весною,
Первоцвітом
Горів у ній він і струною
В зелен-вітах –
Пташиним співом над водою
Кликав літо,
Де був і сонцем і грозою
В її квітах.

Коли вона була, як осінь,
То він листя
Із її тіла та волосся
Вітру свистом –
Зривав поривами в знемозі…
І над містом –
Чекав пори нових емоцій
Падолистом.

29.02.2016

debrian

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 01 бер 2016 о 13:40

мітки: вона, зима. весна, осінь, сонце, вода, літо, квіти, гроза, волосся, листя, емоції, вірш, поезія

Allochka Критика

У поетичних рядках кохана постає в іпостасях різних пір року, по-своєму загадкових і прекрасних. Навіть уже важко визначитись, якою саме порою року була кохана, адже вона завжди прекрасна і неповторна

01 бер 2016 о 15:39