Тобі...
стримується від істерик, пахне підталим льодом.
Ми тоді стаєм одним цілим, новим народом,
і нас несе тала вода.
Зима каже, що так все і має бути -
без кольору і без форми. Що сенс в одній лише суті.
Каже і надпиває своєї отрути -
із білосніжної стає зовсім руда.
Наприкінці зими загострюються рецептори зору.
Лютий приміряє на себе обрану пору.
Голос твій стає тихий і зовсім прозорий
і змушує пробиватися трави твоя хода.
Як пахне повітря в місті після стрімкої зливи,
як жінка годує своє дитя з ніжністю і уміло,
так вібрує від доторків пальців усе твоє тіло,
і шкіра, змінивши колір, стає бліда.
лютий 2016
Подібні роботи
