Друг
А хочеш,то порви їх чи спали.
Давно згоріли наші всі мости
Й закрились двері спільної весни...
Сховай глибоко в пам‘яті всі мрії,
Викинь з голови всі свої сни,
Хай кануть в Лету безнадії
Мрії забутої,не нашої весни.
Було в нас трохи часу подружитись
Та все пройшло давно. Усе дарма.
Ти другом був...та нам не помиритись:
У нашому світі настала зима.
Львів 24.04.2015
Julia
3
0
18
Поезія | Версія для читання 23 бер 2016 о 23:51
Allochka
Критика
Гарно і трохи сумно написано про дружні відносини сторін, примирення яких неможливе. Доречно Ви пов'язали різні фази цих відносин із весною і зимою: весна була тоді, коли дружба існувала, а зима констатує її безповоротне завершення. Виправте "не / нашої".
Подібні роботи
